Профорієнтаційна робота

АНКЕТУВАННЯ

учнів з метою вивчення іх професійних намірів та організації роботи з профорієнтації.

Анкета учня 3 класу

1. Напиши, які ти знаєш професії.

2. Які професії тобі подобаються?

3. Чи є серед них така, яка тобі подобається найбільше? Підкресли, яка.

4. Чи знаєш ти, де і ким працюють твої батьки?

Анкета учня 4 класу.

1. Напиши якомога більше професій, про які ти чув і знаєш.

2. Які професії тобі подобаються найбільше (назви 3-4 з них).

3. Чи розмовляють з тобою батьки про свою роботу? Чи знаєш ти, що вони роблять? Напиши коротко.

4. Чи відвідуєш ти який не будь гурток чи секцію, спеціальну школу (музичну, художню, спортивну)? Напиши.

5. Чим тобі подобається займатися у вільний час?

Анкета учня 5 класу

1. Ти закінчив початкову школу. Став дорослішим. Чи змінилися твої симпатії, інтереси? Які професії тобі подобаються зараз?

2. Чи є серед них для тебе найпривабливіша?

3. Які навчальні предмети тобі найбільше подобаються (назви 2-3)?

4. Чим ти займаєшся у вільний від навчання час (гуртки, захоплення)?

5. Чи подобається тобі читати? Якщо так, то які книги ти читаєш з задоволенням? Назви 2-3 найулюбленіших.

Анкета учня 6 класу

1. Напиши відомі тобі підприємства нашого району.

2. В представниках яких професій мають потребу ці підприємства?

3. Які професії подобаються тобі найбільше?

4. Які гуртки, секції ти відвідуєш?

5. Які книги ти любиш читати. Назви улюблені.

6. Що ти вмієш робити своїми руками (шити, майструвати, малювати ...)

7. Які твої обов’язки вдома?

8. З представниками яких професій ти хотів би зустрітися?

Анкета учня 7 класу

1. Як ти вважаєш, у яких спеціальностях є потреба у нашому суспільстві?

2. Що ти знаєш про ці спеціальності?

3. Які професії тобі подобаються?

4. Чи обрав ти для себе професію. Якщо так, то яку?

5. Назви гуртки, секції, спецшколи, які ти відвідуєш.

6. Чим ти займаєшся у свій вільний час?

7. Які навчальні предмети подобаються тобі найбільше (назви 2-3)?

8. Які навчальні предмети тобі даються легко?

9. У яких навчальних закладах або на яких підприємствах ти хотів би побувати на екскурсії?

Анкета учня 8 класу

1. Які навчальні заклади району, області ти знаєш? Яких спеціалістів там готують?

2. Які навчальні заклади області у тебе викликають інтерес?

3. Які професії, сфери діяльності тобі подобаються?

4. Чи обрав ти для себе професію? Якщо так, то яку?

5. Де, у якому навчальному закладі плануєш її здобути?

6. Як ти готуєшся до здійснення свого вибору?

7. Чи дають тобі поради стосовно вибору професії твої батьки? Яку?

8. Твоє улюблене заняття у вільний час.

9. З представниками яких професій, навчальних закладів ти хотів би зустрітися?

Анкета учня 9 класу

1. Які ваші плани на майбутнє після закінчення 9 класу:

а) 10 клас;

б) ПТНЗ (який?);

в) технікум (який?).

2. Яку професію ви плануєте одержати у середньому спеціальному закладі після закінчення 9 класу?

3. Ви плануєте продовжити навчання у 10 класі. Чи обрали ви навчальний заклад у якому хотіли б навчатися після закінчення школи? Яку професію хотіли б здобути?

4. Що радять вам ваші батьки з приводу вибору професії?

5. Яким чином ви готуєтеся до здійснення вибору (курси, практична проба сил, читання, зустрічі із спеціалістами)?

6. Чи є у вас професія-дублер?

Анкета для батьків учнів 9 класу

1. Прізвище, ім’я та по батькові вашої дитини.

2. Ким хоче стати ваша дитина?

3. Куди ви радите вашій дитині поступати після 9 класу:

· 10 клас;

· 10 клас з поглибленим вивчення певних предметів;

· ліцей, гімназія, коледж;

· середні спеціальні начальні заклади ( за якою спеціальністю?);

· технікум (за якою спеціальністю?);

4. Чи погоджується дитина з вами?

5. Якщо не погоджується, то чому?

6. Які труднощі має дитина у навчанні?

7. Які інтереси і нахили ви відзначаєте у своєї дитини?

8. Що ви робите для розвитку інтересів вашої дитини?

9. Які риси характеру ви можете відмітити у вашої дитини?

Дата ______________________Підпис

Заняття з використанням профорієнтаційних ігор «Цікавий світ професій»

Підготувала

педагог-організатор

Кабанчук О. В.

Актуальність проведення. Для сучасної молоді визначитися з вибором майбутньої професії, а отже, і власної долі, нині є завданням недостатнім. По-перше, випускники розуміють, що вони мають обрати не просто улюблену, а й актуальну в майбутньому професію, і зробити цей вибір слід не в останньому класі. А по-друге, вони вже зараз мають планувати стратегію власного життя, орієнтуватись в системі найрізноманітніших неоднозначних цінностей. Вони повинні визначати своє життєве кредо та свій стиль уже сьогодні, щоб потім, у дорослому житті, бути щасливими, успішними й конкурентоздатними. Тому, профорієнтаційні заняття, як свідчить досвід роботи багатьох практичних психологів в закладах освіти, слід проводити не лише з учнями, які навчаються уже в випускних класах, а й у молодших та середніх класах. Дані заняття розроблені для проведення в 7-8 класах.

Мета: підготувати учнів до вибору майбутньої професії.

Завдання:

1. Розповісти учням про значення правильного вибору професії для особистості.

2. Розкрити проблему професійного самовизначення.

3. Обговорити типові помилки при виборі професії та їхні наслідки.

4. Ознайомити з правилами правильного вибору професії та факторами, через які приваблює та чи інша професія.

5. Розвивати здатність до самоаналізу і рефлексії.

6. Виховувати відповідальне ставлення до вибору майбутньої професії.

7. Навчити правильно будувати особисті професійні плани та надавати деяку профорієнтаційну допомогу своїм товаришам.

Методи:

1. Інформаційне повідомлення.

2. Профорієнтаційні ігри.

3. Розігрування ситуацій.

4. Діагностичні.

5. Метафоричні (притчі).

Загальна к-ть зустрічей: 3 заняття.

Тривалість одного заняття: 1,5 годин.

Конспект занять

Заняття 1

1. Інформаційне повідомлення «Типові помилки при виборі професії».

Типові помилки при виборі професії:

• ставлення до вибору як до чогось незмінного. Існує погляд на професію як на вибір постійного, на все життя, заняття. Така позиція хибна, тому що не враховує, що людина має здібності і прагне накопичувати спеціальні знання і навички в різних сферах діяльності (кращим інженером, наприклад, буде той, хто пройшов школу робітничої майстерності);

• стереотип престижності / не престижності, легкості / важкості тощо. Не вірте, що професії «погані» і «хороші», «цікаві» і «нецікаві», «легкі» і «важкі». Оцінка професії залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до неї ставиться людина, наскільки професія відповідає її запитам і можливостям;

• низький рівень інформованості в безмежному та змінному світі професій;

• застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва;

• невміння чи відсутність звички розбиратися у своїх індивідуальних рисах чи особливостях;

• незнання чи недооцінка власних фізичних особливостей, що суттєво впливають на вибір майбутньої професії;

• незнання основних дій, операцій та їхньої послідовності при вирішенні, обдумуванні вибору професії;

• вибір «за компанію», «щоб не відставати». Такий вибір лише випадково буває вдалим;

• перенесення ставлення до людини – представника певної професії на саму професію. Особиста симпатія чи антипатія до людини конкретної професії ніяк не може свідчити про придатність чи непридатність іншої людини до цієї ж професії;

• захоплення тільки зовнішньою стороною професії;

• ототожнення шкільного навчального предмета з професією або погане розрізнення цих понять. Світ професій набагато ширший (понад 40 тис.) за коло навчальних предметів (12-15). Отже, самі предмети не можуть бути надійним орієнтиром у світі професій.

2. Вправа «Поговоримо про професії».

Учасники діляться на пари. Один із пари складає список так званих «жіночих» професій, другий – «чоловічих». Після цього всі разом складають список загальних професій для чоловіків і жінок. Потім необхідно придумати історію, коли «жіноча» професія раптово стала «чоловічою» і навпаки.

3. Вправа «Асоціація».

1. Обираються три учасника. 2. Інструкція: «Зараз три учасника вийдуть з класу, а клас загадає якусь професію. Потім троє учнів, які вийшли, входять і намагаються відгадати за допомогою асоціативних питань, наприклад: «Якого кольору ця професія?», «Які меблі використовуються?» і т. д.». Не всі учні відразу розуміють ці питання, тому доцільно потренуватися на одному прикладі. Можна для розбору взяти професію «лікар-терапевт» і показати, що колір цієї професії швидше за все білий, запах щось пов’язане зі спиртом, меблі – скляна шафа або кушетка. 3. Інструкція для тих учасників, яким необхідно вгадати професію: «Кожний з вас може поставити по два запитання. Коли будете ставити питання, конкретно вказуйте, кому вони адресовані. Після цього кожен з вас буде мати по одній спробі відгадати професію». 4. Учитель записує на дошці всі запитання і відповіді і пропонує протягом 2-х хвилин продумати трьом учасникам свої відповіді, а іншим учасникам подивитися на дошку й подумати, чиї відповіді на асоціативні питання були не дуже вдалими. 5. Учні називають свої варіанти відповідей. Ці відповіді можуть не збігатися з загаданою професією. Наприклад, загадана професія «військовий пілот», а відповіді такі: «космонавт», «автогонщик». Як видно, військовий пілот і космонавт – професії досить близькі. Право визначити, відгадали професію учасники чи ні, повинне бути надане класу.

4. Вправа «Гарний учитель».

Об’єднати дітей у пари і запропонувати їм подумати, як повинен вчинити гарний вчитель у таких ситуаціях (кожній парі по одній ситуації):

• Учень почав погано вчитися, вчитель має щось зробити.

• Два учні посварилися в класі.

• Школяр часто запізнюється на уроки.

• До вчителя прийшла бабуся учня, який одержав погану оцінку.

• Учениця часто плаче, коли приходить вранці до школи.

5. Вправа «Хто міг би…».

Групі задають питання «Хто міг би…». Кожен учасник показує рукою на того з присутніх, хто, на його думку, міг би бути хорошим спеціалістом у даній професії (виконувати ту чи іншу діяльність). Психолог записує на дошку під кожною професійною дією кількість балів (кількість голосів), яку отримав кожен з учасників. Наприклад, на учасницю Наталію за першим питанням (Хто з учасників міг би спекти пиріг, який ніхто і ніколи ще не готував?) показали рукою четверо учасників, то Наталія отримує чотири бали за даним питанням. Потім підраховують кількість усіх балів за кожним питанням і визначають, хто з учасників в найбільшій мірі володіє тими чи іншими професійними здібностями, а також до якого виду професійної діяльності найбільше схильний кожен з учасників. Питання можуть бути запропоновані як психологом, так і самими учасниками. Питання можуть бути такими:

• Хто з учасників міг би спекти пиріг, який ніхто і ніколи ще не готував?

• Хто міг би збудувати прекрасний палац?

• Хто міг би виростити чудову троянду?

• Хто міг би навчити маленьку дитину писати і читати?

• Хто міг би вилікувати важкохвору дитину?

• Хто міг би загасити велику пожежу?

• Хто міг би зайти в клітку до тигра?

• Хто міг би відремонтувати автомобіль?

• Хто міг би пошити найкрасивішу сукню для випускного вечора?

• Хто міг би зробити найкрасивішу зачіску для випускного вечора?

• Хто міг би найкрасивіше прикрасити зал для святкування нового року, випускного вечора, 8-го березня?

6. Притча «Кожен чи ніхто». Обговорення притчі.

Є четверо людей, яких звати Кожен, Хтось, Будь-хто та Ніхто. Мали вони важливу роботу, яку необхідно було виконати, і Кожного попросили її виконати. Кожен був переконаний, що хтось її може виконати. Будь-хто міг би її виконати, та не виконав Ніхто. Хтось розсердився, бо це була робота Кожного. Ніхто не усвідомив, що Кожен не зміг би це зробити. Закінчилося це тим, що Кожен звинуватив когось, коли Ніхто не зробив того, що Будь-хто міг зробити.

7. Рефлексія заняття:

• Що нового ми дізналися на нашому занятті?

• Що найбільше сподобалося?

• Що було найважчим?

• Чи зможете ви перенести отримані на занятті знання в реальне життя? Як думаєте, вам вдасться?

Заняття 2

1. Інформаційне повідомлення « Правила вибору професії».

Правила вибору професії:

• обираючи професію вивчити щонайбільше професій, визначити, які з цих спеціалістів необхідні у регіоні, де проживає людини;

• пізнавати себе (інтереси, нахили, здібності, темперамент, риси характеру, особливості пізнавальних процесів, стан здоров’я, самооцінку, рівень притягань);

• досконало вивчити обрану професію: ознайомитись з професіограмою, визначити формулу професії, уточнити зміст та умови праці та вимоги, які ставить до людини професія. Вивчити можливості її придбання та перспективи професійного росту;

• реалізувати можливості практичної апробації своїх сил в обраній професії (професійне навчання в навчально-виробничому комбінаті, заняття в гуртках за інтересами);

• співставити отримані знання про професію зі своїми можливостями, порадитися з батьками, вчителями, психологом, отримати кваліфіковану професійну консультацію;

• обравши для себе майбутню професію, необхідно проявити стійкість в реалізації професійного наміру та досконалого оволодіння професією.

2. Вправа «Риси професій».

Учасників об’єднати на групи і розподілити між ними різні професії. Наприклад, одна група лікарі, друга – вчителі, третя – будівельники, четверта – художники. Кожна група має перерахувати головні риси людини тієї чи іншої професії.

3. Вправа «Професія на букву».

Психолог називає першу букву, а учасники по черзі називають професії. Якщо назвали професію, яка незнайома учасникам, психолог просить пояснити, про що йде мова. Якщо учасник не може це пояснити, то вважається, що професія не названа, і хід передається наступному по черзі гравцеві, а той, хто не зміг назвати професію, вибуває з гри і виходить на час з кола. При цьому зовсім не обов’язково вимагати від учасників офіційних (бездоганно правильних) назв професій. При проведенні даної вправи починати слід з простих букв, за якими легко називати професії (м, н, о), поступово пропонуючи учасникам більш складні літери (ч, ц, я). При роботі з великою групою можна об’єднати учасників у 2-3 групи. При такому варіанті гри психолог визначає успішність кожної команди на дошці (наприклад, вдалий відповідь відзначається плюсом, а невдалий – мінусом).

4. Вправа «На пароплаві».

Об’єднати дітей у три групи. Одна група – матроси, друга – капітани, третя – пасажири. Усі учасники розігрують декілька ситуацій:

• Корабель сів на підводний риф.

• Один із пасажирів упав у воду.

• Капітан важко захворів.

• В одного пасажира зникла дитина.

Кожній групі треба відповісти, як має поводитися в тому чи іншому випадку капітан, матрос, пасажир, щоб на кораблі не виникло паніки.

5. Вправа «Якби я був…».

Запропонувати учасникам подумати і закінчити речення:

• Якби я був учителем…

• Якби я був лікарем…

• Якби я був художником…

• Якби я був військовим…

• Якби я був міліціонером…

6. Притча «мудрець». Обговорення притчі.

Дуже давно у стародавньому місті жив великий мудрець, слова про мудрість якого поширювалися далеко від його рідного міста. Проте був у місті чоловік, який заздрив славі мудреця. І вирішив він придумати таке запитання, на яке той не зміг би відповісти. Він пішов на поле, спіймав метелика і подумав: «А що, як я спитаю у мудреця, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий? Якщо він скаже, що «живий», я стисну долоні, і метелик помре, а якщо він скаже «мертвий», я розтулю долоні, і метелик злетить. Тоді всі зрозуміють, хто з нас найрозумніший». Так заздрісник і зробив. Та коли він запитав мудреця про метелика, мудрець відповів: «Усе в твоїх руках».

7. Рефлексія заняття:

• Що нового ми дізналися на нашому занятті?

• Що найбільше сподобалося?

• Що було найважчим?

• Чи зможете ви перенести отримані на занятті знання в реальне життя? Як думаєте, вам вдасться?

Заняття 3

1. Інформаційне повідомлення «Фактори, через які приваблює та чи інша професія».

Фактори, через які приваблює та чи інша професія:

• v стан професії на ринку праці (зміст професії, наявність вільних робочих місць чи вакантних посад, перспектива розвитку галузі, підприємства, де застосовується праця спеціалістів цієї професії, умови і режими роботи, форма і рівень оплати праці);

• v можливості і умови професійної освіти, підвищення кваліфікації, розташування навчальних закладів і курсів, де готуються кадри;

• v рівень відповідності власних інтересів, нахилів, здібностей та стану здоров’я тим якостям, які вимагаються від особи для успішного оволодіння професією та подальшої високопродуктивної праці;

• v таку ж інформацію про споріднені професії.

2. Вправа «Добрі професії».

Учасники об’єднуються в пари. Кожна пара одержує картку з певною професією. Якщо на картці зазначена професія «кулінара» – діти повинні уявити себе добрими кулінарами і створити рецепт смачного пирога, якщо «лікаря» – добрими лікарями і придумати рецепт ліків від злості, якщо «пілота» – створити літак, який возить людей у Країну Доброти, якщо «будівельника» – збудувати замок Доброти, якщо «художника» – описати картину для добрих людей.

3. Вправа «Найкращий директор цирку».

Учасники по групах відповідають, як вчинить хороший директор цирку, якщо:

• v У цирку почалася епідемія якоїсь невідомої хвороби тварин.

• v Із цирку йде клоун.

• v Під час виступу в гімнаста починає боліти зуб.

• v Глядачам не сподобалася вистава.

• v Актори цирку пересварилися.

3. 4. Вправа «Профконсультація».

Дається інструкція: «Зараз у нашій країні розвивається служба професійної консультації. До фахівців-профконсультантів приходять діти з батьками, щоб порадитися про вибір професії. Мета вашої гри – навчитися правильно надавати допомогу товаришам у виборі професії, навчитися краще вирішувати свої власні проблеми. Давайте розподілимо ролі: «профконсультант», «учень» і його «батьки». «Профконсультант» і «батьки» повинні триматися серйозно, як дорослі, а «учень» нехай буде самим собою. Намагайтеся, щоб у грі кожний сказав своє слово. Я не буду втручатися в хід гри».

5. Вправа «Рука долі».

Учасників просять на трьох картках написати назви професій, якими вони б хотіли б займатися в житті. Далі всі картки перемішують, кожен виймає по одній, як у лотереї. Результати обговорюються за наступними питаннями:

• ü Хто (і скільки) з учнів отримали саме те, що бажали (записали)?

• ü Кому (і скільком) пощастило, і вони отримали те, що не записали, але бажали б?

• ü Хто (і скільки) незадоволений своєю долею?

Результати у відсотках записуються на дошці.

Психолог робить висновок: «Необхідно навчитися при виборі професії та майбутнього життя діяти більш усвідомлено, а не навмання».

6. Вправа «Лист до себе». Психолог пропонує учням написати лист-пораду собі відповідно до отриманих знань і озвучити його.

7. Рефлексія заняття:

• Що нового ми дізналися на нашому занятті?

• Що найбільше сподобалося?

• Що було найважчим?

• Чи зможете ви перенести отримані на занятті знання в реальне життя? Як думаєте, вам вдасться?

Профорієнтаційна робота: загальні засади

Якщо професія стає способом життя,

то ремесло перетворюється на мистецтво

(Ілля Шевельов)

У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, в школі віддаємо перевагу найцікавішим, на наш погляд, предметам… Обираємо товаришів, друзів, коханих. І в основі вибору кожного з нас свої критерії, своє уявлення про добро і зло, честь і безчестя, правду і кривду.

У кожної людини є свобода вибору. Вибір існує щоденно, щохвилини. Різний за своєю серйозністю. Неоднаковий за своїми наслідками.

Зробити крок чи не робити? Промовчати чи відповісти? Стерпіти чи не стерпіти? Подолати чи відступити? Так чи ні? Куди піти вчитися? Як жити? Що робити?

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, - одна з умов відчуття життєвої повноцінності.

Прагнення «знайти себе», стати «самим собою», індивідуальністю – неодмінна ознака юності.

Своє майбутнє ми визначаємо задовго до останнього шкільного дзвінка. Обираючи професію, стараємося зважити всі «за» і «проти» того чи іншого заняття, що приваблює, «приміряти його на себе».

Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

«Ким ви працюєте?» - це чи найперше запитання, яке ставлять під час знайомства будь якій дорослій людині. «Ким працюють твої мама й тато?» - цікавляться навіть діти. І це не випадково, адже професія – одна з найважливіших характеристик людини.

Слід розрізняти близькі за значенням і вживанням слова «професія» і «спеціальність». Професія – рід занять, означена форма трудової діяльності. Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, виробництва, в якій людина працює. Люди однієї професії можуть мати різні спеціальності.

Наприклад, вона лікар за професією, хірург за спеціальністю, він за професією будівельник, а за спеціальністю може бути бетонником, арматурником, зварювальником, кранівником тощо.

Мрія й реальність – як їх поєднати? Як не помилитись у виборі своєї дороги, щоб бути щасливим у праці?

Ці проблеми ми з вами маємо розв’язувати сьогодні. Спробуємо вирішити, що ж має обиратися: людина для професії чи професія для людини?

У світі існує близько 50 тисяч професій. Деякі з них – лікар, учитель, продавець – знайомі всім, деякі існують тільки в великих містах; а представників інших дуже мало (наприклад суфлерів). Кожна професія унікальна по-своєму.

Залежно від того, з ким (чим) працює людина, професії діляться на п’ять груп:

1) людина – природа (городник, ветеринар, агроном);

2) людина – техніка (електрик, слюсар, водій);

3) людина – знакові системи (програміст, секретар);

4) людина – людина (лікар, учитель, продавець);

5) людина – художній образ (актор, художник).

Вибір професії базується на трьох «китах»: ХОЧУ!МОЖУ!ТРЕБА!

Етапи профорієнтаційної роботи

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:

а) початковий (пропедевтичний) етап. Метою його є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності;

б) пізнавально-пошуковий (5-7 класи) етап. Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі. Не менш важливими є формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості, консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки. Оптимальним результатом є вибір напряму (профілю) навчання, продовження освіти у 8-9 класах;

в) базовий (визначальний) (8-9, 8-12 класи) етап. Робота на цьому етапі полягає у вивченні наукових основ вибору професії, її класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії. Старшокласники мають оволодіти методиками самопізнання, самооцінки, розвивати індивідуальні професійно важливі якості, формувати вміння зіставляти необхідні для здобуття конкретної професії вимоги з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці. Завданням школи є створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу, професійний відбір). Про досягнення очікуваних результатів свідчать сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, їх готовність до зміни професійної спрямованості, переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до своїх індивідуальних особливостей та результатів профвідбору.

Профорієнтаційну роботу в школі здійснюють учителі всіх навчальних предметів, класні керівники, інші педагогічні працівники, фахівці різних галузей виробництва.

У навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.

Важливу роль у професійній орієнтації школярів відіграють факультативні курси. Багато їх орієнтує старшокласників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок з цієї професії.

Провідна роль у цій роботі належить класному керівникові. Він упродовж тривалого часу спостерігає за учнями свого класу, вивчає їх індивідуальні особливості, інтереси, здібності й нахили, контактує з батьками, знає виховний потенціал кожної сім'ї, що дає йому змогу організувати профорієнтаційну роботу на належному рівні.

Серед використовуваних класними керівниками форм такої роботи найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фахівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи.

Професіограма

Для ефективного інформування учнів про певну професію використовують її професіограму, що передбачає розкриття таких питань:

1. Як називається робота, у чому її суть? (Назва роботи, спеціальності, професії, посади, можливого робочого місця, тобто опис істотних характеристик і видових особливостей праці.)

2. Яка ефективність і мета роботи?

3. Що є предметом праці?

4. У який спосіб виконується робота?

5. На основі чого вона здійснюється?

6. Які критерії оцінки результатів праці?

7. Яка кваліфікація потрібна для роботи?

8. За допомогою яких засобів виконується робота?

9. В яких умовах виконується робота?

10. Яка організація праці?

11. Яка кооперація праці? (Хто, що і з ким виготовляє?)

12. Яка інтенсивність праці?

13. Які моменти небезпеки та відповідальності трапляються в процесі роботи?

14. Яку вигоду дає робота працівникові? (Зарплата, премія, пільги, моральне задоволення, суспільне визнання.)

15. Які вимоги і обмеження характерні для роботи?

Успішність професійного самовизначення старшокласників залежить від сформованості їх ціннісної орієнтації, життєвих ідеалів у професійній сфері. В кожній сфері професійної діяльності можна з'ясувати особистісні ідеали з метою допомогти молоді утвердитися на власному життєвому і професійному шляху.

Ця методика вибудовується на принципах пізнавальної і творчої самореалізації особистості, що сприяє формуванню професійної орієнтації учнів. Відповідно до неї кожен учень протягом року обирає власний ідеал творчої самореалізації, готує міні-урок для однокласників, проводячи його за таким планом:

1. Визначити, про яку сферу професійної діяльності буде йтися.

2. Зіставити свої інтереси з рисами обраного ідеалу професіонала: чому обрано саме цю особистість, чим вона є привабливою, близькою.

3. Стисло розповісти про найцікавіші події на життєвому шляху цієї особистості.

4. Акцентувати увагу на тому, як ця творча особистість досягла висот у своїй діяльності.

б. Продемонструвати вражаючий фрагмент твору, винаходу (поставити музичний запис, накреслити на дошці схему пристрою, показати копію картини тощо).

6. Дати творче завдання учням класу (організувати гру, відгадати загадку, розв'язати кросворд тощо).

7. Відповісти на поставлені учнями запитання.

8. Отримати оцінку.

Оцінку за урок учні та вчителі визначають спільно. Вона має ґрунтуватися на таких показниках: а) відповідність особистості певній професійній орієнтації; б) рівень підготовленості матеріалу; в) вміння донести матеріал до слухачів; г) рівень цікавості творчих завдань, запитань тощо.

Така методика активізує мотиваційні, інформаційно-пізнавальні, ціле утворювальні, операційно-результативні та емоційно-почуттєві компоненти діяльності особистості.

Під час орієнтації учнів на конкретну професію можливі такі помилки: поділ професій на "престижні" й "непрестижні"; ототожнення навчального предмета з професією; перенесення ставлення до людини - представника професії на саму професію; вибір професії під чиїмсь впливом; застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва.

профорієнтаційних центрів, яка називається професійною орієнтацією. Вибір професії — один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має велике значення як для самої людини, так і для суспільства. Вибір професії — це, по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі.

Робота з профорієнтації школярів повинна бути диференційованою, проводитися виходячи з особистісних особливостей учнів. З учнями, в яких склався професійний намір, що проявляється у виборі конкретної професії, доцільно проводити роботу із закріплення їх профнамірів шляхом поглиблення й розширення знань про обрану професію. Школярів, у яких менш виражені професійні наміри, що виявляється в коливаннях, зміні інтересів, необхідно широко знайомити із професіями, сферами людської діяльності, галузями економіки та ІТ.